Эмиль Крупник: Как начинался украинский шансон
Эмиль Крупник (перевод с украинского)
В 1991 году, в Черновцах на Бережанской, в общежитии жил Сергей Королюк, хореограф.
После гастрольного выступления театра-студии "Не журись!" в областной филармонии, мы сидели в комнате Сергея с Виктором Морозовым. На низенькой тумбочке было порезано сало, лук, чеснок, стояла бутылка водки новоселицкого производства, кто помнит.
После второй я позволил себе немного "похулиганить" - взял фирменную концертную гитару Виктора и запел: украинскую Мурку (она уже существовала тогда) и еще один свой "блатнячок" по-украински перестроечной тематики - "Песню львовских спекулянтов".
- Это же украинский Токарєв!, - встрепенулся Виктор, - Я хочу это петь!
Назавтра я принес два текста, от руки написанных, Виктору Морозову на вокзал.
Исполнял он их на концертах "Не журись!", или своих сольниках - точно не знаю. Но лет 8 после того в Израиле встречал людей, которые со сцены пели Мурку с моим украинским текстом, - точь-в-точь в том варианте, который передал Виктору.
Недавно, один шансон-портал назвал меня "основателем Украинского Шансона".)))
Может они это имели в виду?
Пісня львівських спекулянтів
Ми знаємо закони,
Йдемо крізь забобони,
Через усі кордони
Ми в змозі перейти,
Бо маймо файні ксиви
На кооперативи,
Всім кажемо - "Пішли ви
Під лисих три чорти!"
Ми - львівські спекулянти
Немов іспанські гранди
Всі маємо таланти
І кожен з нас - естет.
Працюємо сумлінно,
Хто кине в нас камінням,
Коли й державні ціни
Б'ють наче той кастет!
Все є на ринку зранку
Від гудзику до танку,
А на рахунку в банку -
Талони на трамвай!
При владі апарату
Був туалет - безплатно,
Тепер, при демократах
Й за це чогось давай!
Народ із гаманцями
Ще не прийшов до тями,
Полегшуєм життя ми
ПаннОчкам та панам...
Нема дурного тиска,
ОБеХаеС не близько,
За це, товариш Мисько,
Велика дяка вам!
Такі ринкові старти
Наближують інфаркти,
Рятують тільки жарти
На сцені та в житті
І чути у розмовах,
Що при таких умовах,
Рокфеллер би зі Львову
Не витримав б і втік!
Ми ж знаймо достеменно,
Що в нас Європа - в генах,
Ми, львівськи бізнесмени
Ввіжаймо на закон!
В суспільстві бійка, лайка,
Ми ж робимо - без страйка
За Миська і за Райку
П'ємо "Наполеон"!
Эмиль Крупник, 1990 год
02.09.2012
Блог Еміля Крупника (спецкор газети "Вечірній Київ")
В 1991 году, в Черновцах на Бережанской, в общежитии жил Сергей Королюк, хореограф.
После гастрольного выступления театра-студии "Не журись!" в областной филармонии, мы сидели в комнате Сергея с Виктором Морозовым. На низенькой тумбочке было порезано сало, лук, чеснок, стояла бутылка водки новоселицкого производства, кто помнит.
После второй я позволил себе немного "похулиганить" - взял фирменную концертную гитару Виктора и запел: украинскую Мурку (она уже существовала тогда) и еще один свой "блатнячок" по-украински перестроечной тематики - "Песню львовских спекулянтов".
- Это же украинский Токарєв!, - встрепенулся Виктор, - Я хочу это петь!
Назавтра я принес два текста, от руки написанных, Виктору Морозову на вокзал.
Исполнял он их на концертах "Не журись!", или своих сольниках - точно не знаю. Но лет 8 после того в Израиле встречал людей, которые со сцены пели Мурку с моим украинским текстом, - точь-в-точь в том варианте, который передал Виктору.
Недавно, один шансон-портал назвал меня "основателем Украинского Шансона".)))
Может они это имели в виду?
Пісня львівських спекулянтів
Ми знаємо закони,
Йдемо крізь забобони,
Через усі кордони
Ми в змозі перейти,
Бо маймо файні ксиви
На кооперативи,
Всім кажемо - "Пішли ви
Під лисих три чорти!"
Ми - львівські спекулянти
Немов іспанські гранди
Всі маємо таланти
І кожен з нас - естет.
Працюємо сумлінно,
Хто кине в нас камінням,
Коли й державні ціни
Б'ють наче той кастет!
Все є на ринку зранку
Від гудзику до танку,
А на рахунку в банку -
Талони на трамвай!
При владі апарату
Був туалет - безплатно,
Тепер, при демократах
Й за це чогось давай!
Народ із гаманцями
Ще не прийшов до тями,
Полегшуєм життя ми
ПаннОчкам та панам...
Нема дурного тиска,
ОБеХаеС не близько,
За це, товариш Мисько,
Велика дяка вам!
Такі ринкові старти
Наближують інфаркти,
Рятують тільки жарти
На сцені та в житті
І чути у розмовах,
Що при таких умовах,
Рокфеллер би зі Львову
Не витримав б і втік!
Ми ж знаймо достеменно,
Що в нас Європа - в генах,
Ми, львівськи бізнесмени
Ввіжаймо на закон!
В суспільстві бійка, лайка,
Ми ж робимо - без страйка
За Миська і за Райку
П'ємо "Наполеон"!
Эмиль Крупник, 1990 год
02.09.2012
Блог Еміля Крупника (спецкор газети "Вечірній Київ")
