Текст песни Эмиль Крупник Буковина
Буковина – рідна мати,
Не вкрадеш – не будеш мати,
А не будеш мати – хліб не купиш в шопі.
Годі владу матюкати,
Теба їхати шукати,
Заробляти гроші кляті у Європі.
Ми пішли на всі чотири,
Погуляли, тири-пири,
По світах пошелемендались, сараки,
Попахали в тих європах,
Поблукали по секс-шопах,
Заробляли, але, видно, все до… фєні.
По заграницях прогулялися, дай Боже,
По всьому світі буковинським духом віє,
Хеллоу, Британія, бонжур, паризькі бОмжі,
Буенас диас, португальськії повії!
Європейські автомийки
Нам башляли дві копійки,
Ми ж робили, не розводячи бодягу,
Тож від Рейну до НємАна,
Знають нашого Івана -
Топорівського міцного чолов‘ягу.
Гриць тинявся у Парижі,
Із Берліну мазав лижі,
В Амстердамі мив посуду у китайців,
В Барселоні і в Мадриді,
Працював биком в корриді,
Матадори протикали йому… боки.
По заграницях прогулялися, дай Боже,
По всьому світі буковинським духом віє,
Хеллоу, Британія, бонжур, паризькі бОмжі,
Шалом алейхем, тель-авівськії повії!
Скільки було паханини,
Пик побитих, стрілянини,
Скільки було італійок та полячок!
З заграничного дурдому
Повертаємось додому,
Заробивши кучу євро і болячок.
Дома – не відпочиваєм,
Нас кохають – ми крєпчаєм,
Силу новую знаходим в тому гарті,
Та нехай собі як знають,
Божеволіють, конають,
Ми ж – шануймося, бо нині – цього варті!
По заграницях прогулялися, дай Боже,
По всьому світі буковинським духом віє,
Хеллоу, Британія, бонжур, паризьки бОмжі,
Буенас диас, португальськії повії!
Не вкрадеш – не будеш мати,
А не будеш мати – хліб не купиш в шопі.
Годі владу матюкати,
Теба їхати шукати,
Заробляти гроші кляті у Європі.
Ми пішли на всі чотири,
Погуляли, тири-пири,
По світах пошелемендались, сараки,
Попахали в тих європах,
Поблукали по секс-шопах,
Заробляли, але, видно, все до… фєні.
По заграницях прогулялися, дай Боже,
По всьому світі буковинським духом віє,
Хеллоу, Британія, бонжур, паризькі бОмжі,
Буенас диас, португальськії повії!
Європейські автомийки
Нам башляли дві копійки,
Ми ж робили, не розводячи бодягу,
Тож від Рейну до НємАна,
Знають нашого Івана -
Топорівського міцного чолов‘ягу.
Гриць тинявся у Парижі,
Із Берліну мазав лижі,
В Амстердамі мив посуду у китайців,
В Барселоні і в Мадриді,
Працював биком в корриді,
Матадори протикали йому… боки.
По заграницях прогулялися, дай Боже,
По всьому світі буковинським духом віє,
Хеллоу, Британія, бонжур, паризькі бОмжі,
Шалом алейхем, тель-авівськії повії!
Скільки було паханини,
Пик побитих, стрілянини,
Скільки було італійок та полячок!
З заграничного дурдому
Повертаємось додому,
Заробивши кучу євро і болячок.
Дома – не відпочиваєм,
Нас кохають – ми крєпчаєм,
Силу новую знаходим в тому гарті,
Та нехай собі як знають,
Божеволіють, конають,
Ми ж – шануймося, бо нині – цього варті!
По заграницях прогулялися, дай Боже,
По всьому світі буковинським духом віє,
Хеллоу, Британія, бонжур, паризьки бОмжі,
Буенас диас, португальськії повії!