Каталог: Эмиль Крупник

Одну з казкових таємниць
На Кобилянський я надибав,
Я кращого не бачив ніц
За цеє довгоноге диво!

У ресторані ми одні,
Пливе понад столами танго,
Чом не являєшся мені,
Зеленоока чернівчанко?!

Оксано,
Тобі одній – моя осанна,
Як було файно нам с тобоу,
Яка була палка любоу,
Шо перервала си так рано,

Оксано,
Я, навіть пити перестану,
Коли си верне до мене,
Моє товстенне портмоне,
Шо залишилося в Оксани…

Як вгамувать мені той біль,
Тобі довірив все що маю,
Ну як не соромно тобі
За цю образливу оману,

Мов черемшина ти цвіла,
Манила вглиб зеленим оком,
Мене у прірву завела,
І опустила так жестоко!

Оксано,
Мені не зле, але - погано,
Як було файно нам с тобоу,
Яка була палка любоу,
Шо перервала си так рано,

Повірив
Я дипломованій повії,
Коли ж си верне до мене,
Моє товстенне портмоне,
Мої розчавлені надії…

Я повернувся в Кучурів,
Сміялись хлопці, наче коні,
А я три місяці не їв,
І не розчеплював долоні,

Я файно з Домкой буду жить,
Но шо робить, коли б‘є током,
Бо над городами тремтить
Повійська тінь зеленоока…

Оксано,
Не заросте на серці рана,
Як було файно нам с тобоу,
Яка була палка любоу,
Шо перервала си так рано,

В любові
Зелені очі загадкові,
Коли ж си верне до мене,
Моє товстенне портмоне,
І мої мрії кольорові…